МУЗЕЙ

О. В. Бондар

  Діяльність музею

в освітньому середовищі

навчального закладу

Посібник для вчителя

Ми повинні виховувати так, щоб дитина почувала себе шукачем і відкривачем знань.

                                                

  В. О. Сухомлинський

В.Жолудськ 2020

В даному посібнику можна дізнатися, яку роль відіграє музейна педагогіка в освітньому процесі . Розкрито зміст і значення організації шкільного музею.

Посібник представляє теоретичний та практичний матеріал проведення заходів із залученням матеріалів шкільного музею.

Матеріали посібника допоможуть підготуватися до сучасного уроку та виховних заходів.

Рекомендовано учителям історії, керівникам музеїв та класним керівникам.

Автор посібника: 

Бондар Ольга Володимирівна, вчитель історії Великожолудського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ»

Рецензент:

Грушевська Р.І. - заступник директора з навчально виховної роботи Великожолудського НВК «ЗОШ І- ІІІ ступенів - ДНЗ»

Схвалено та рекомендовано  до друку шкільною методичною радою

Великожолудського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів-ДНЗ»

Протокол №5

від 17 січня 2020 року

Відповідальний за випуск:

Бондар Ольга Володимирівна, вчитель Великожолудського НВК «ЗОШ

 І-ІІІ ступенів - ДНЗ»

ЗМІСТ

ВСТУП.. 6

Роль музейної педагогіки в освітньому процесі 7

Діяльність музею  «Історична спадщина». 9

Шкільний музей як центр національно – патріотичного виховання учнів. 14

Інтегровані уроки. 18

Майстер-клас в музейній кімнаті 20

Використання експонатів музею у роботі вчителя етики. 26

Корекційні заняття психолога. 28

ВИСНОВКИ.. 29

Список використаної літератури. 31

Додатки. 32

Музейні експозиції 32

Прямокутник,квадрат, трикутник (тематичний урок до Дня Гідності та Свободи в Україні для учнів 5-го класу ) 36

Релігійні свята. 39

Андріївські вечорниці 39

Різдво Христове. 47

ВСТУП

Головне завдання кожного вчителя на сучасному етапі – стимулювати в учнів інтерес до навчання та навчити самостійно здобувати знання, творчо їх використовувати.

Філософія освітньої реформи в Україні полягає в тому, що сучасній дитині недостатньо дати лише знання, важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації в житті, навчанні та праці

Навчання предмету буде успішним, якщо в учителя є бажання використати сучасні інноваційні технології та можливості і ресурси не лише освітніх установ. Розвиток компетентності, продуктивної творчої діяльності та широкого світогляду з використанням можливостей музеїв – один з таких шляхів.

Глибоке знання самим учителем історії свого краю і володіння методикою його вивчення – одна з головних умов ефективності краєзнавчої роботи в школі. Необхідна також системність при проведенні краєзнавчої роботи, а саме: систематичне використання краєзнавчого матеріалу на уроках та в позаурочний час; наступність у краєзнавчій діяльності учнів як за її змістом, так і за формами і методами роботи; масовість; перспективне планування краєзнавчої роботи.

Без перебільшення можна стверджувати, що уміле трактування музейних предметів сприяє розумінню пам’яті нації, оскільки відвідувач, долучаючись до знайомства і вивчення конкретного музейного предмета, пізнає його сутність та історичний аспект, що його уособлює.

Народ, який  не вивчає свого минулого, приречений на забуття. На сучасному етапі розвитку суспільства, роль шкільних музеїв надзвичайно велика. Саме на шкільні музеї покладено функцію збирання, вивчення, обробки, збереження, оформлення та пропаганди матеріалів минулого українського народу, а також гідного виховання молодого покоління. Зберігаючи історію, культуру і традиції кожного українського села, таким чином збережемо минуле всього українського народу. З цим завданням успішно справляється шкільний історичний музей села Жолудськ.

Цілеспрямована система роботи колективу Великожолудського НВК дає можливість стверджувати про оновлення освітнього процесу на основі компетентності, вироблення загальної стратегії, направленої на задоволення освітніх потреб школярів з урахуванням їх інтересів, запитів і особливостей, захоплень та побажань.

Роль музейної педагогіки в освітньому процесі

Музейна педагогіка — технологія виховання  дітей, що має на меті створити сприятливі умови для занурення особистості у спеціально організоване предметно-просторове середовище.

У сучасних умовах перебудови і реформування української освітньої системи постає питання щодо нових підходів до організації і змісту навчальної діяльності. Важливе місце серед них посідає один із перспективних напрямів сучасної шкільної педагогіки – музейна педагогіка, що вирішує проблеми формування особистості, а саме: залучення учнівської молоді до дослідницької діяльності засобами музейної експозиції з використанням інформаційних технологій, розвиток їхніх дослідницьких умінь і творчих здібностей, вироблення здатності до самостійних суджень і оцінок, навичок критичного мислення.

Сьогодні чи не найважливішими і найактуальнішими напрямами роботи в царині музейної педагогіки є духовно – моральне та громадянсько – патріотичне виховання. Як же хочеться, щоб наші вихованці виростали не духовно зубожілими, байдужими до рідної землі, а зростали справжніми патріотами, уміли берегти найкращі традиції минулого. Адже Україна з давніх давен славиться розмаїттям народних помислів. Як і будь-яка інтеграційна галузь, музейна педагогіка — не просто сума складників, а цілком особливе, своєрідне явище. Нині музейна педагогіка – це комплексна наукова дисципліна, яка формується на поєднанні музеєзнавства, педагогіки та психології. Вона навчає музейної комунікації. Допомогти кожній дитині сприймати себе громадянином, який знає, любить свою країну (село) і навчається цього в музеї – пріоритетне завдання музейної педагогіки. Кожен куточок України може пишатися своїми музеями історичного, етнографічного, краєзнавчого характеру. Є чим пишатися і нашому селу, музей якого дає нам можливість ознайомитися з історією, культурою, з минулим і сучасним життям нашого поліського краю. Долучатися до загальнолюдської культури та культурних надбань свого народу слід формувати змалечку.

Концепцією національно – патріотичного виховання дітей та молоді, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. №641, окреслено завдання з формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо народу, готовності до виконання громадського й конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

Одним із ефективних сучасних засобів формування соціально активної особистості, стимулювання її творчої активності та інтелектуального розвитку є музейна педагогіка. У Законі України «Про музеї та музейну справу», йдеться про те, що «…музеї як культурно-освітні та науково-дослідні заклади призначені не тільки для вивчення, збереження та використання пам’яток матеріальної і духовної культури, але й для залучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини».

Культурно-освітня діяльність – це один із видів музейної діяльності, який здійснюється в процесі безпосереднього контакту із музейною аудиторією як в самому музеї, так і поза його межами. У процесі культурно-освітньої діяльності реалізуються такі соціальні функції музею як освіти, виховання, організації вільного часу. В умовах зростання соціальної ролі музеїв культурно-освітню функцію можемо розглядати як одну із основних соціальних функцій музею.

Ефективність середовища навчання визначається рівнем активності її учасників і результатом міжособистісної взаємодії. Серед варіантів ефективної взаємодії в музейному просторі є інтерактивні методи, що зорієнтовані на особистісний розвиток.

Культурна спадщина є найпотужнішою складовою формування української ідентичності поруч із мовою, територією, економічним життям і спільністю історичної долі, що може стати чинником національної консолідації, посприяти суспільному розвиткові. У цьому контексті особливу роль покликані відіграти музеї шляхом здійснення своєї соціальної функції документування процесів і явищ, що відбуваються в суспільстві і природі. Функція документування передбачає цілеспрямоване відображення у музейній збірці за допомогою музейних предметів тих процесів і явищ, що їх музей вивчає відповідно до свого профілю і місця в музейній мережі. Музей, як соціальний продукт, є результатом цілеспрямованої, систематичної, творчої пошуково-дослідницької, збиральницької, фондової, експозиційної роботи.

Важливим завданням сучасного музею є формування музейної культури відвідувача, яка розглядається, як ступінь його підготовленості до сприйняття предметної інформації музею, усвідомлення ним цінності оригіналу і специфіки музейної мови, уміння орієнтуватися в музейному середовищі.

Майбутнє музею я бачу  в перетворенні його в науковий і духовний центр краю, виконання його соціальних функцій, адже національна культурна спадщина та її складова - пам’ятки історії та культури відіграють важливу роль у розбудові незалежної Української держави, відродженні духовності та історичної пам’яті.

Діяльність музею  «Історична спадщина»

  У Великожолудському НВК , починаючи з 2002 року функціонує історичний музей «Історична спадщина», який був заснований і оформлений вчителем  історії школи . Сьогодні він налічує 250 експонатів, зібраних учнями, вчителями, односельцями, які занесені до інвентарної книги .

     Виходячи із завдань, поставлених в Концепції 12 річної загальноосвітньої школи, вся управлінська діяльність школи спрямована на формування ключових компетентностей. В зв’язку з цим виникла необхідність створення в навчальному закладі моделі „Школа-музей”:

Адміністрація школи

Рада школи

Школа-музей

Навчальна діяльність

Позакласна робота

Рада музею

Методичні об’єднання

Робота з обдаровани-ми дітьми

Виховні години

Екскурсії

Загін екскурсоводів

Пошукова робота

Майстер-класи

Уроки мужності, зустрічі

Ця модель дає можливість засобами шкільного музею формувати громадянську і загальнокультурну компетентності, виховувати національну свідомість та загальнолюдські цінності особистості.

 Саме ця модель якнайкраще формує творчі здібності учнів. А творча особистість -  це та цілісна людська  індивідуальність , яка виявляє розвинені  творчі здібності , творчу мотивацію, творчі вміння , що забезпечують їй здатність впроваджувати на практиці якісно нові матеріали , технології та духовні цінності, які зміцнюють людину духовно. В учнів формуються риси: допитливість, цілеспрямованість , наполегливість, ініціативність , спритність,  терпимість , вимогливість, критичність, дисциплінованість.

     Найчастіше матеріали музею в своїй роботі використовують такі вчителі:  Бондар О. В. (історія),  Дембовська О. Я.(українська мова),

Кучик О. А. (етика, етногеографія), Совгуть Л. Й. (психолог), Килюшик К. М. (трудове навчання), класні керівники. Уроки багатьох педагогів,  виховні заходи,  години спілкування свідчать про те, що використання матеріалів, експонатів музею стримує бездуховність учнів , розширює їх кругозір, змушує їх в якійсь мірі задумуватись над своїм життям, поведінкою.. 

Сьогодні в умовах змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема пошуку нового світорозуміння, нових перспектив розвитку компетентної особистості, спроможної до самовизначення, саморелізації та самовдосконалення.

     Багаторічний досвід шкільного музею, показує, яке велике навчально – виховне значення має музей сільської школи. Він дозволяє не тільки відтворити, а й відчути життя людей в минулому, співставити його з сучасністю, простежити за ходом історичного розвитку людства. Наявність музею при школі створює неабиякі можливості використання наочності в навчально – виховному процесі.

     Так, зустріч з новим предметом „історія” для п’ятикласників починається з музею. Яскраву розповідь про історичні джерела у шостому класі підкріплюю побаченими в музеї знаряддями праці первісних людей. Все це разом справляє на дітей дійсно незабутнє враження.

     Як вчитель історії, у викладанні свого предмета користуюся таким методом не один рік і доводжу, що матеріали музею мають унікальний науковий потенціал для розширення кругозору дитини, виховання національної свідомості, почуття патріотизму, гордості за свою малу батьківщину.

У шкільному музеї традиційними стали оглядові екскурсії для першокласників. Де вони знайомляться з історією школи, її минулим. Це сприяє  вихованню в дітях гордості за свою школу, що саме їм випала честь навчатися у ній.

     Вчителі школи разом з учнями бережуть традиції попередніх поколінь. Великим успіхом у дітей  початкової школи користуються години спілкування, імпровізовані українські народні свята „Вечорниці”, „Свято Миколая та Калити”,  „З бабусиної скрині” та інші. Діти залучаються до духовної спадщини, вивчають традиції і звичаї свого народу.